Залежно від кількості учасників та місця проведення, розрізняють вісім типів виставок: індивідуальні (solo), парні (duo), групові, інституційні, музейні, ретроспективні, артівенти (art event) та онлайн-виставки. Розглянемо основні риси та особливості кожного із них.
Індивідуальна виставка (Solo Exhibition)
Як зрозуміло із назви, це свято одного митця, з давніх-давен і дотепер — найбільш поширений тип виставок.
Персональна виставка в артгалереї — важлива подія в кар’єрі митця, адже художник виступає головною дійовою особою, демонструючи серію робіт за певний період (найкраще з найкращого). Позаяк артгалереї зацікавлені у просуванні своїх митців та продажах їхніх робіт, індивідуальна виставка — ідеальна нагода, аби привернути інтерес як до галереї, так і до митця.
Індивідуальна виставка може відбуватися в інституційному контексті: артпросторі, публічній бібліотеці чи музеї. В такому випадку вона водночас може вважатися інституційною чи музейною. Якщо персональна виставка в музеї презентуватиме роботи з усіх творчих періодів художника, її можна назвати ретроспективною (детальніше про це йтиметься далі в статті).
Парна виставка (Duo Exhibition)
Виставка, яка, як правило, представлена у вигляді продуманого художнього діалогу між двома митцями. Зазвичай проходить в артгалереях, проте зрідка можна зустріти виставку такого формату і в інституційному контексті.
Групова виставка (Group Exhibition)
Складається з робіт трьох і більше митців. Галерея є ідеальним місцем для цього типу виставки, адже дає змогу пожвавити інтерес до знаних митців та одночасно вивести на ринок нові імена.
Групова виставка також ідеально підходить для інституційних майданчиків, які переслідують освітні цілі. Групова виставка дає змогу музею чи куратору зібрати таку групу художників, мистецькі твори яких якнайвдаліше підтримають їхнє соціально-політичне повідомлення чи мистецько-історичну тему.
Інституційна виставка (Institutional Exhibition)
Інституційна виставка — це термін, який визначається місцем проведення виставки: музеї, аукціонні будинки, кураторські інституції, артпростори, фонди, мегагалереї, простори, куровані художниками, школи мистецтв і приватні колекції. Одні установи мають постійні експозиції, інші — позичають роботи з приватних колекцій чи показують доступні роботи живих художників.
Інституційні виставки — ключові події в кар’єрі художника. Вони є не лише показником комерційного успіху на артринку, але й ознакою визнання з боку артсвіту — критиків, кураторів, істориків мистецтва та мистецтвознавців. Якщо висловитися просто, то щойно у вашому резюме зʼявиться інституційна виставка, ваш митецький профіль стане набагато переконливішим для солідних галерей і колекціонерів.
Музейна виставка (Museum Exhibition)
Існують різні види музейних виставок. Найчастіше музей характеризує його постійна колекція. Як наслідок, у більшості випадків музей матиме постійну експозицію, яка демонструватиме найкращі експонати і перлини колекції (усі ці шедеври-візитівки). Водночас більшість музеїв також курують програми тимчасових виставок (особливо це стосується музеїв сучасного мистецтва).
Музейні виставки часто переслідують освітні та академічні цілі. Вони можуть транслювати значущі повідомлення, результати досліджень, ініціювати суспільно-політичний дискурс тощо.
Ретроспективна виставка (Retrospective Exhibition)
Ретроспективна виставка — це персональна виставка, що представляє всю творчість, життя та творчий доробок певного митця, тому цілком закономірно, що найчастіше вона відбувається в зрілому віці, а місцем проведення є музей.
Термін «retrospective» походить від «in retrospect», що означає «озираючись назад». Таким чином, ретроспектива — це момент огляду видатної кар’єри художника. Це момент для канонізації його/її роботи, що є надзвичайною честю і формою визнання.
Артівенти (Art Event Exhibition)
Виставки-артівенти — це виставки під час мистецьких подій, де художня виставка є частиною більш масштабного заходу, наприклад, мистецького ярмарку (art fairs), бієнале (biennales) чи артфестивалю (art festivals).
Найчастіше артподії відбуваються раз на рік (annual basis), проте можуть траплятися раз на пів року (biannual basis) чи раз на три роки (triannual basis). Ці івенти зазвичай складаються з численних виставок, які відбуваються поруч одна з одною. Серед найвідоміших прикладів варто привести Венеційську бієнале, Documenta в Касселі та Whitney Biennial.
Також слід згадати і про мистецькі виставки-ярмарки (art fair exhibitions). Це коли галереї-організатори збирають під одним дахом топових митців, що робить такі заходи неймовірно привабливими для поціновувачів мистецтва і колекціонерів. У цьому випадку експонування відбувається на стендах. Прикладами найпотужніших ярмарків є, безумовно, ArtBasel, FIAC, ARCO, TEFAF, Frieze Art Fair. Існує також ціла низка популярних бюджетних артярмарків: Woolwich Contemporary Print Fair, The Other Art Fair, Affordable Art Fair.
Онлайн-виставки (Online Exhibition)
Онлайн-виставки — це віртуальні художні виставки, які існують виключно у цифровому форматі. Їхня популярність надзвичайно зросла за останні роки (серйозним поштовхом став, як можна здогадатися, Covid-19). Зрештою, сьогодні для художніх галерей вже стала поширеною практика мати свою “оглядову кімнату” (Viewing Room) – вебсайт, призначений для онлайн-виставок. Він дає можливість курувати виставки та стимулювати продажі в інтернеті, що робить онлайн-виставки привабливим комерційним інструментом.
Авторка – Юлія Устименко
