Галереї: все що потрібно знати

Галереї: все, що потрібно знати

Галереї відіграють важливу роль в артіндустрії, бо поєднують митців та колекціонерів. Однак, не кожному добре зрозуміло чим є галерея і що вона робить. Які види артгалерей існують? Чим вони займаються, на чому заробляють і як митцю із ними співпрацювати? Розберімося у цих питаннях.

Які бувають артгалереї?

Артгалерея – виставковий простір, призначений для демонстрації та продажу витворів мистецтва. Проте, не всі учасники ринку однакові. Хоча більшість з них працює за схожою схемою, давайте поглянемо на їх характерні відмінності.

Комерційні галереї (The Commercial Art Gallery)

Найбільш розповсюджений і найбільш win-win для митців та колекціонерів тип галерей. Співпрацюють з колом обраних митців, показуючи, рекламуючи та продаючи їх твори. Митець будує кар’єру, напрацьовує базу колекціонерів та резюме. Галерея бере комісію з продажу, тож вмотивована працювати якнайкраще. Вдалий формат співпраці, коли обидві сторони заробляють гроші й репутацію.

Мегагалереї (Mega-Galleries)

Комерційні галереї, що продовжили зростати, доки не перетворитися на глобальних лідерів індустрії. Вони мають колосальний вплив на артринок, локації по всьому світу, значний штат співробітників, а також величезні виставкові простори. Ці акули ринку представляють лише найкращих з найкращих і коло їхніх інтересів не обмежується продажами. Мегагалереї також виступають радниками інституцій та корпорацій і світі мистецтва, тож ступінь їх авторитетності та впливовості важко переоцінити.

Марнославні галереї (Vanity Art Galleries)

Беруть гроші з митців за участь у виставці, але фактично не зацікавленні в розбудові карʼєри художників і продажах, бо заробляють гроші на організації заходів (виставок). Зазвичай взяти участь у такій виставці може будь-хто, адже якість робіт не оцінюється взагалі або досить умовно. Тому не дивно, що такі галереї вкрай рідко мають хорошу репутацію серед мистецтвознавців, кураторів і колекціонерів.

Виставкові простори (Exhibition Spaces)

Це такий формат співпраці, коли митець винаймає простір і самостійно організовує виставку. Тобто мова про доступне для оренди виставкове приміщення, яке не має своїх курованих програм. Такі простори дозволяють любителям чи початківцям розпочати виставкову діяльність та здобути перший досвід.

Галереї, куровані митцями (Artist-Run Galleries)

Ці галереї засновані митцями або мистецькими колективами як незалежні виставкові простори. Вони можуть мати такий самий успіх та репутацію, що й комерційні артгалереї. Власне, згодом вони й стають комерційними, аби мати можливість розвиватися, що їм доволі непогано вдається.

Uartist 2 роки. Сотня статей і відео. Закордонні виставки та резиденція. Ми продовжуємо. Щодня. Підтримай нас донатом!

Що роблять галереї?

Якщо коротко – створюють куровані виставкові програми з обраними митцями, просувають їхнє мистецтво та продають роботи. Але повний спектр їхньої діяльності дещо ширший:

  • Курують виставкові програми

Галереї визначають такі програми, які стануть ядром їхньої ідентичності. Тобто знаходять найкращих перспективних чи вже визнаних митців та запрошують їх до співпраці у форматі виставок. При цьому галерея відповідає за транспортування робіт, страховку, зберігання, експонування, друк, звʼязки зі ЗМІ, запрошення, відкриття та промо виставок. Більшість галерей створюють нові виставки кожні 6-8 тижнів.

Виставка, яка презентує лише одного митця, називається персональною (solo exhibition). Якщо з на виставці представлено роботи двох митців – це duo exhibition, трьох і більше – групова виставка (group exhibition).

  • Створюють портфоліо митців та їхніх творів

Очевидно, що галерея без митців ніц не варта, тож вона докладає неабияких зусиль для створення власної “вітрини” – портфоліо митців та їхніх творчих доробків. Портфоліо складається із ретельно відібраних митців, з якими співпрацює галерея. Художники, які мають довгострокову співпрацю з галереєю, називаються представленими (represented artists), якщо ж це одноразова співпраця під час конкретної виставки, митець зветься експонованим (exhibited artists). Чим кращі митці в портфоліо, тим вища репутація галереї. Саме тому галереям вигідно розвивати кар’єру “своїх” митців.

Більшість галерей виконують роль посередника між студією митця та артринком. Цей феномен називається первинним ринком (primary market). Але галереї також можуть купувати твори мистецтва в інших дилерів, колекціонерів, на аукціонах, щоб продати їх вже через галерею за вищу ціну. Цей феномен зветься вторинним ринком (secondary market).

  • Продають та розповсюджують твори

Галерея функціонує як дилер, аби роботи подолали шлях від студії до конкретної колекції. Це включає відповідальність за транспортування, бухгалтерію, відстежування долі вже проданих робіт, моніторинг вартості робіт на вторинному ринку тощо.

  • Репрезентують та підтримують митців

Окрім публічної діяльності, галереї також роблять все можливе, аби підтримати митців, дозволяючи їм сфокусуватися безпосередньо на мистецтві. Це може бути організація участі в артʼярмарках, публікації в галузевих ЗМІ, опрацювання художніх архівів, дослідження творчості для майбутніх виставок, відстеження привабливих виставкових можливостей для своїх підопічних.

Як співпрацювати з галереєю

Галереї не зацікавлені інвестувати в людей, яких вони не знають (поради про те, як бути поміченим галереєю, описано в статті “Шлях митця: від сумнівів до успіху”). Тож головна порада — займайтеся нетворкінгом. Інвестуйте в особисті відносини з іншими митцями, галереями, колекціонерами та критиками шляхом відвідування виставок, лекцій, інших подій артсвіту. Будьте поруч, щиро цікавтеся тим, що відбувається, знайомтеся та забезпечте, щоб ваше ім’я крутилося на вустах в правильних колах.

Договір співпраці між галереєю та митцем

Робочі стосунки між галереєю та митцем можуть мати безліч варіантів. Однак є декілька загальних правил і ось перелік найбільш поширених пунктів договору:

  • Галерея не бере з митця оплату за його репрезентацію чи просування. Спосіб, яким галерея та митець заробляють гроші, – продаж творів мистецтва.
  • Прибуток від продажу зазвичай ділиться у співвідношенні 50/50 від обороту.
  • Художник визначає роздрібну ціну, погоджуючи її з галереєю у вигляді прайс-листа. До моменту продажу твори мистецтва залишаються власністю художника. Галерея може запропонувати 10-15% знижку для особливих клієнтів, але лише за згодою митця. Якщо робота зацікавила музей чи інституцію, можливо запропонувати до 50% знижки через позитивні наслідки для резюме митця. У всіх випадках угод за знижкою, при розподілі обороту зберігається правило 50/50.
  • Художник не продає самостійно витвір мистецтва, який передається галереї для продажу під час виставки. Наприклад, якщо колекціонер звертається до художника, щоб придбати певну роботу, художник зобов’язаний направити колекціонера до галереї. Самостійний продаж категорично заборонено, оскільки співпраця ґрунтується на взаємній довірі та повазі.
  • Коли йдеться про витрати, є зрозуміле правило: витрати на виробництво твору (найчастіше) покриваються митцем (фарби, полотна і т.д.), натомість виставкові витрати покриваються галереєю (фарбування стін, поліграфія, фуршет тощо).
  • Щойно роботи прибувають до галереї, вона повністю за них відповідає. Впевнитись, що роботи належним чином застраховані, професійно та безпечно зберігаються – обовʼязок галереї.
  • Галерея провадить всю бухгалтерію та комунікацію з колекціонерами. Єдине, що має зробити художник – виставити рахунок по закінченні виставки, аби отримати свою половину грошової винагороди.
  • Всі зображення ексклюзивно належать митцеві та захищені міжнародним авторським правом.

 

Авторка – Юлія Устименко