– Їх ясновельможне панство Композиція бажають чаю з тістечками!
Єдиною правильною відповіддю буде:
– Я миттю!
Композиція є основою основ, невидимим ланцюжком, який сплітає усі елементи твору в єдину гармонійну симфонію. Створення вдалої композиції – це мистецтво, яке вимагає глибокого розуміння простору, форми, світла і тіні, руху та емоцій. Як опанувати це мистецтво? Своїми думками та влучними спостереженнями ділиться український художник-графік, ілюстратор дитячої книги, член НСХУ Олександр Побережний.
Знайомство із композицією
Образотворче мистецтво не треба відокремлювати від звичайного життя в особливу нішу. Вважаєте його частиною себе, то й проживайте його так само природно, як ви самі. Це і буде правда мистецтва. А правда належить не тільки вам, а й усім. Ті хто рухається по життю хаотично – отримує відповідні, часто несподівані результати. Якщо панівний хаос не про вас, то смію стверджувати, що все своє доросле життя, кожен день, ви застосовуєте закон і правила Композиції!
Наприклад, плануючи і роблячи будь-яку життєву справу – обов’язково намічаєте мету, розраховуєте шляхи виконання, розставляєте послідовність і пріоритетність дій та засобів. Контролюючи увесь процес ви збалансовуєте, або певною мірою розбалансовуєте взаємодію елементів, дивлячись на їх співвідношення. Найкраща ілюстрація української композиції – борщ)).
Якби мене змусили написати методологію послідовностей і взаємодій фізіології та механіки опанування й процесу їзди на ровері, то це напевно був би цілий том. Але ви просто сідаєте та їдете, навіть не замислюючись, наскільки величезні масиви й потоки інформацій миттєво переробляєте, переводячи їх в дію!
То хто вона – “Композиція”?
У неї багато імен і одночасно вона присутня майже всюди, але професійні обов’язки, за законом, повинна виконувати в будь-якому творі. І цей закон найважливіший у мистецтвах. Він почав формуватися в часи стародавньої Греції “золотим” перетином, або “золотим” прямокутником (Евклідова геометрія). Дехто вважає, що його застосовували вже стародавні єгиптяни під час будівництва величезних споруд. А з подачі італійського математика Луки Пачолі в книзі “De divina proportione” 1509 року, та й ще поряд із ілюстраціями Леонардо да Вінчі, ця пропорція набула містичного значення, стала символом Божественної впорядкованості й простоти. Математики, художники та архітектори з ентузіазмом стверджували цю “математичну квінтесенцію краси”. Тож “золоті” прямокутники, “золоті” трикутники, сегменти та точки “золотого” перетину завжди впевнено використовувалися в класичних творах. Біограф цього явища – вся історія мистецтв.
Отже, закон, як будь-який справжній закон, формувався довго та плідно наповнюючись філософією, принципами, правилами. Він проходив практичне випробування й доповнювався елементами (підзаконними актами). Тому закон Композиції прописано і мільйон разів розтлумачено справді розумними мислителями та їх послідовниками.
Та я б хотів поговорити про життя звичайного, талановитого, але ще не зірки й не класика – художника. Як йому жити з тим величезним і могутнім законом (про який тони томів і слів), ще й змусити ефективно служити своїй творчості? Не всі мають схильність до “юриспруденції” – прискіпливо розглядати взаємодію підзаконних актів між собою. Всі поважають математиків, але не у всіх палають очі через розрахунки (частіше палає голова)). Зрозуміло, що Композиція, як закон – фундаментальна частина твору, а далі?
Опанувати композицію: правила і поради
Композиція вживається у двох значеннях:
- дія, моделювання, побудова художнього твору.
- так називають сам твір.
У художці я був не останнім учнем. Навіть деякі мої натюрморти прикрашали стіни класів. НайНЕулюбленішою дисципліною була Композиція. Нам ретельно розповіли про те яка вона! З чого вона! І як людство над нею билося сторіччями… Ось вам набутки, вони в історії мистецтв!
Ми швидко зрозуміли, що цю науку нам не опанувати, тож залишили собі тільки назву. Як застосовувати прямокутники – трикутники – еліпси – кола у взаємодії жанрових композицій (у ті часи, на жаль, повинні були створюватися лише жанрові, “реалістичні”), та й ще в кольорово-тональних відносинах, або плямо-штрихових? В камерних просторах натюрмортів і гіпсах ми вже навчилися бачити та будувати геометрію. Там було все наочно, а що робити з простором картин – не знали.
Отже, намалювати кота у центрі аркуша було надійно, безпрограшно, залишалося поборотися тільки з технікою виконання. Якщо кіт-пес пішов на прогулянку, то треба було перетягнути його з центра, а далі вже за настроєм)). Вчителі допомагали, радили чогось додати, вихваляли, але ми ясно розуміли, що то все є не по-справжньому, не так, як в історії мистецтв.
Як людина, що багато років працювала художником дитячої книги, наважуся стверджувати: діти не люблять чужих дитячих малюнків. Вони знають, або відчувають, що це буцімто, а по-справжньому – в книжках, або мультиках. Їм хочеться бути художниками, а не вдавати з себе (хоча одне одного не забороняє)). Бути художником абсолютно реально! Якщо дитина впевнено буде знати, що вона є повноцінною, неповторною особистістю і якщо хтось буде вести її по Композиціях. Навички в техніках і матеріалах – це навіть не вторинне, а третинне. Вони легко підтягнуться за просуванням до композиційних творчих обріїв. Ба більше, через відсутність обмежень ці роботи будуть не гірші, а то й кращі за твори дорослих митців. На чому ґрунтується подібне ствердження?
Композиція як органічне ціле
Композиція то є каркас в глибині твору. Зі справним каркасом не розпадеться глиняна скульптура (форма і зміст – то вже за автором). З надійним каркасом ви побудуєте будинок будь-якої чудернацької конфігурації. Антоніо Гауді тому приклад)). Каркас – основа надійного авто… Ясний каркас вашого задуму в обраному форматі, чи то з безліччю художніх елементів, чи за аскетичної їх кількості, – це твір що відбувся.
На професійному рівні володіння композицією, то є абвгдейка літератури. Високе філософське розуміння суті Композиції, термінологія та правила моделювання, допустимі/недопустимі межі, відчуття темпоритму тощо – це необхідність. Як у медицині – латинь і анатомія людини. Без переліченого будь-яка праця буде контрпродуктивною.
А як знайти теплі, сердечні відносини з Композицією в побудові художніх творів на непрофесійному рівні? Теж знадобляться філософія явища і контроль підпорядкованості елементів до головного задуму. Вони конче необхідні чи тільки бажані? Сам задум має бути ясним і дуже простим у формулюванні, навіть якщо ви плануєте надскладні й витончені мотиви.
Короткий опис ідеї у 2-5 словах надасть вам чіткість цілі та не дасть збитися зі шляху. Якомога коротше розкажіть собі, як ви будете це робити, наприклад, “Я йду у напрямку Малої ведмедиці”. Не дозволяйте твору брати гору над вами й сваволити. Не дозволяйте другорядним і третьорядним елементам виходити за межі цінності. Нехай знають своє місце. Суворий контроль над втіленням первинного задуму натренує вас на широке узагальнене композиційне бачення. Ви станете користуватися ним так само, як користуєтеся сходами, не занадто замислюючись над фізикою ходи.
Безумовно, бажано і необхідно поглиблювати теорію Композиції. Це додаватиме смислових і естетичних глибин вашим творам на практичному рівні. Поступово, але безсумнівно.
Розуміння філософії композиції
Не намагайтеся одразу захопити великі масиви, щоб не загубитися у величному незнайомому лісі.
Марія Примаченко й Катерина Білокур, напевно, не занадто зналися на композиціях, але були щирі та уважні як до своїх тем, так і до своїх творів. Чи то на хаті, чи на фанері або полотні, сажею, олівцем чи фарбами. А щирість – то є правда, а правда – то є краса. Саме за це ми їм вдячні.
Бажаю щирості й правди у вашій творчості!))
Автор – Олександр Побережний
