Криза? Яка криза? Глобальний імпорт-експорт мистецтва досягне рекордного рівня до кінця 2022, відповідно до звіту Art Basel/UBS.
Попит з боку колекціонерів залишається “надзвичайно стійким”, але як довго зберігатиметься такий стан речей? The Art Newspaper пропонує вам свою інтерпретацію результатів опитування, а я – її переклад. Оригінал статті можна знайти тут.
В 2021 арт ринок відновився краще, ніж того очікували, але перша половина 2022 принесла просто цунамі нових викликів: війна в Україні, погіршення кліматичної ситуації, стрімке зростання інфляції та відповідне збільшення вартості життя. І не зважаючи на все це, глобальний імпорт та експорт мистецтва прямує до нових рекордів до кінця 2022 року перевищивши 30,5 мільярдів доларів, досягнутих у 2019 році. Нижче ви побачите результати останнього опитування колекціонерів, опублікованого Art Basel і UBS, автором якого є культурний економіст Clare McAndrew.
Опитавши 2700 високоякісних респондентів на 11 ринках, Clare McAndrew зробив висновок, що попит з боку колекціонерів залишається “надзвичайно стійким”, а плани витрат на кінець 2022 року є “надзвичайно позитивні”. За даними Forbes, відбулося незначне зменшення кількості світових мільярдерів – на 3% порівняно з тим самим періодом 2021 року, а їхній сукупний статок також скоротився на 3%, або ж на 400 мільярдів доларів. Це ще не вплинуло на арт-ринок.
Дійсно, після майже двох років карантину та обмежень, жага подорожувати у поєднанні з бажанням особисто побачити мистецтво допомогла підняти ринок. 77% колекціонерів кажуть, що у наступному році планують відвідувати більше закордонних ярмарків, виставок і заходів – це добре для торгівлі (але не для навколишнього середовища).
Однак кліматична криза турбує колекціонерів. Сталий розвиток зараз посідає четверте місце серед десяти головних проблем (після посилення регулювання, зростання правових проблем, таких як підробки, і бар’єрів для міжнародної торгівлі).
З’являється все більше доказів того, що колекціонери цікавляться екологічними аспектами. Сьогодні 71% з них вважають важливим або першочерговим перейти від авіаперевезень до морських або наземних перевезень протягом наступних двох років (порівняно з 58% у 2019 році). 76% колекціонерів кажуть, що вони будуть купувати витвори мистецтва, виготовлені екологічно чистим шляхом (проти 60% у 2019 році). 74% тепер кажуть, що розглядають можливість використання матеріалів для транспортування, які можна повторно використовувати або переробляти (порівняно з 60% у 2019 році) (привіт, Катю! дякую за поради упакування з посиланнями на пром 🙂 – ред.) Кількість тих, хто планує компенсувати свій вуглецевий слід подорожами, пов’язаними з мистецтвом, зросла з 58% у 2019 році до 73%. Майже всі колекціонери кажуть, що доплатять 5% за екологічність у 2022 році, але лише 27% сплатять на 33% більше.
Проте наразі тут все ще багато спекуляцій, адже мало даних про вуглецевий слід арт-ринку та про те, які кроки (які піддаються кількісній оцінці) робляться для його зменшення.
Звіт в тему різноманітності далеко не заглиблюється, за винятком того, що представництво жінок у світових колекціях мистецтва зросло з 33% у 2018 році до 42% у 2022 році. Зріліші, більші ринки, такі як Великобританія (47%), Франція (47%) і США (44%) є одними з найбільш рівних. Clare McAndrew припускає, що на склад колекцій впливає не гендерне упередження, яке існує в свідомості колекціонера, а наявність робіт художниць у галереях та на аукціонах.
Тривала консолідація ринку, ймовірно, мало сприяє розмаїттю. У 2021 році 74% вартості імпортованих творів мистецтва до США надійшли лише з п’яти країн із 199, причому майже половина припадає на Великобританію та Францію. Отже, хоча глобалізм рекламували як силу добра, заохочення міжкультурного діалогу та більшого знайомства з мистецтвом і митцями з ринків, що розвиваються, — він також сформував «арену надзвичайної нерівності», як сказав Olav Velthuis, професор і кафедра кафедри соціології Амстердамського університету.
Вважається, що скорочення транскордонної торгівлі під час пандемії могло сприяти зосередженню уваги на місцевих художниках і ринках, хоча, як зазначається у звіті, «це ще не призвело до значних змін у звичках колекціонування, коли справа доходить до національності та походження» художників, яких підтримують заможні колекціонери».
Посилення торговельних обмежень між США та Китаєм, Великобританією та Європою, а також санкції негативно вплинули на деякі ринки. Наразі мало детальних даних про вплив санкцій на російський арт-ринок, хоча у звіті зазначається, що після вторгнення країни в Україну, в Росії стало на 34 мільярдери менше. Тим часом Китай втратив 87 мільярдерів, головним чином через державне регулювання та посилений контроль за технологічними компаніями.
UBS припускає, що обмежувальні заходи «призвели до обробки деяких потоків торгівлі мистецтвом з Росією в інших юрисдикціях», зазначивши, що Китай «висловив опозицію проти санкцій проти Росії», тоді як жодна юрисдикція в Африці чи на Близькому Сході наразі не запровадила санкцій. «Деякі додаткові притоки та відтоки торгівлі, в тому числі предметами розкоші та творами мистецтва, розвинулися з країнами в цих геополітичних зонах, у тому числі, наприклад, між Росією та країнами Перської затоки або Туреччиною», — повідомляє інвестиційний банк.
Одним з найбільш вражаючих моментів, визначених у звіті, є падіння імпорту мистецтва до Великої Британії після Brexit, а також збільшення частки ринку Гонконгу, хоча вона незабаром може скоротитися, оскільки тривалі обмеження Covid-19 загрожують ринку в спеціальний адміністративний район. У 2000 році на Великобританію припадало 24% світового імпорту мистецтва; у 2010 році – 30%; у 2016 році він становив 16%, а в 2021 році (коли ми вперше відчули вплив Brexit) частка Великобританії в світовому імпорті мистецтва впала до 7%.
Тим не менш, Paul Donovan, головний економіст глобального управління капіталом UBS, каже, що ми повинні бути «обережними щодо того, наскільки великий акцент ми робимо на Brexit». Виступаючи в подкасті Art Basel Intersections, він зазначає, що у Великій Британії у 2021 році відбулося кілька «драматичніших» локдаунів, які, «ймовірно, призвели до досить серйозних збоїв на ринку, який значною мірою залежить від глобальних подорожей». Повний вплив Brexit можна буде краще оцінити в наступні два роки, додає Paul Donovan.
Дійсно, у нинішньому стані Сполучене Королівство все ще має 17% частки загального ринку мистецтва, що робить його третім за розміром у світі, і перспективи там, як і в інших великих мистецьких центрах, залишаються позитивними, принаймні для тих, хто на вершині спектру багатства.
Однак це не вирішує жодної з основних проблем стійкості. Як каже Velthuis: «Для створення більш різноманітної та стійкої глобальної мистецької системи потрібно зосередитися на єдиному наборі інституційних планів. Це автоматично призведе до більш інклюзивного та менш ієрархічного розуміння мистецтва, яке визнає цінності традиційного, орієнтованого на ремесла або місцевого мистецтва. Зрештою, щоб глобальна мистецька система залишалася стійкою, необхідно вирішити дисбаланс сил».
Переклад створено в рамках підтримки української арт-спільноти UARTIST.
Переклад: Каріна Данильчук
