З першими теплими промінчиками весняного сонця душа художника оживає і руки тягнуться до пензлів, фарб та… етюдника. Якщо ви, як і я, не можете встояти перед спокусою вирушити на пленер у пошуках ідеального пейзажу, ця стаття для вас.
Я не одразу зрозумів, що у мене є незвичайне хобі — колекціонування етюдників. У пошуках найкращого я й не помітив, як вони поволі заполонили увесь вільний простір моєї маленької студії. Зараз у мене їх 14, і — спойлер! — ідеального так і не знайшов. Але зрозумів одну річ: не існує універсального етюдника, який підійде для всього. Натомість потрібно мати кілька, кожен для своєї задачі. Отже, розпочну огляд.
Пекельна скринька
Починав я з радянського Подільського етюдника. Одразу запідозрив, що прототипом напевне була скринька Пандори. Це максимально незручна деревʼяна коробка, яка була створена для того, щоб в епоху розквіту соцреалізму зробити життя митця ще більш нестерпним. Існує повірʼя, що ці етюдники – реінкарнація художників, які без дозволу копіювали роботи колег, підписували своїм іменем і продавали на Етсі чи Ібей.
Мінуси:
- Ергономіка? Не чули.
- Вага. Для тих хто мріяв поєднати пленер із силовими вправами.
- Габарити. Він займає стільки місця, що в маленькій студії доведеться обирати: або етюдник, або ви.
Плюси:
- Захист від ведмедів. У глухому лісі жоден звір не наважиться підійти до вас, поки ви з цією коробкою.
- Антикрадіжна система. Залиште його на тиждень у парку — ніхто навіть не подумає його чіпати.
Але краще мати хоч такий, ніж жодного. Подільський етюдник став моїм першим кроком у світ пленерного живопису. І хоча я швидко зрозумів, що це не мій ідеал, він навчив мене цінувати кожен мазок, зроблений на природі. А ще — берегти спину.
Тепер перейду до тих, які дійсно варті нашої уваги.
Малюк, що завжди під рукою
Мініетюдник — мій щоденний етюдник, який я використовую найчастіше. Він або стоїть біля вікна в студії, або мандрує зі мною в рюкзаку. У мене їх два: один для олії, другий для гуаші. Це як вірні песики, які завжди готові до пригод.
Плюси:
- Компактність. Кидаєте в рюкзак — і вперед, назустріч пейзажам.
- Легкість. Вага така, що навіть після п’ятикілометрової прогулянки ви не проклинатимете своє хобі.
- Швидкість. Розкладається швидше, ніж ви встигнете сказати «О, який захід сонця!».
- Кріплення. Зручно чіпляється на фотоштатив.
Мінуси:
- Розмір полотна. Максимум 20 см по висоті. Але це, радше, не недолік, а його спеціалізація — ідеально для швидких замальовок.
Навісна палітра: у пошуках золотої середини
Коли формат полотна зростає, а рюкзак все ще кричить «Я не безрозмірний!», на сцену виходить навісна палітра. Це мій вибір, коли потрібна компактність, але з більшими можливостями.
Плюси:
- Легка як пір’їнка.
- Підготовка вдома. Надавлюєте потрібні фарби ще в студії, а на пленер берете лише найнеобхідніші.
- Простір для замісів. Площа палітри дозволяє змішувати кольори так, ніби ви в майстерні.
- Універсальність. Кріпиться до триноги або ставиться на французький етюдник.
- Зберігання фарб. У закритому вигляді фарби сохнуть повільніше.
Мінуси:
- Додаткове обладнання. Без триноги чи французького етюдника не обійтися.
Навісна палітра — це щось середнє між компактністю і повною свободою творчості.
Французький етюдник або майстерня в багажнику
Французький етюдник у парі з навісною палітрою — це справжня портативна майстерня посеред лісу.
Плюси:
- Великі формати. Підходить для великих полотен.
- Місткість. Усередину поміщається стільки фарб, що можна малювати тиждень.
- Компактність у складеному вигляді. Зручно брати в автомобільні подорожі. Завжди лежить у мене в багажнику.
- Стійкість. Вітер йому не страшний, особливо якщо придавити зверху пакетом із камінням.
Мінуси:
- Вага. Тягати його — це як носити маленького бегемота. До нього варто докупити автомобіль.
- Час на розкладання. Поки ви його розкладете, захід сонця може перетворитися на ніч. На пленері, де світло змінюється щосекунди, це критично.
Французький етюдник — вибір для серйозних пленерів, коли ви готові пожертвувати легкістю заради комфортного процесу роботи.
Преміумклас, що працює як швейцарський годинник (і коштує майже так само)
І останній, перлина моєї колекції – етюдник STRADA. Бренд відомий у всьому світі. Майже ідеальний. Етюдник, який перейде у спадщину вашим онукам і правнукам. Навіть зграя серйозно налаштованих гобітів не здатна його знищити.
Плюси:
- Швидкість. Розкладається за секунди, як трансформер.
- Зручність. Ергономіка на рівні космічних технологій.
- Міцність. Металевий корпус робить його практично вічним.
- Компактність. Ідеально для подорожей, навіть у літаку.
- Магія. Я переконаний, що з ним не можна намалювати погану картину. Це, звісно, суб’єктивно, але спробуйте мені заперечити!
Мінуси:
- Ціна. Купити STRADA — це як придбати маленький автомобіль. Замовляти доводиться в США, плюс 30% митного збору. Але якщо взяти до уваги те, що він служитиме вічно, це інвестиція.
Як обрати свій перший етюдник
Обираючи етюдник, подумайте, як ви плануєте ходити на пленери:
- Їдете машиною? Французький етюдник — ваш вибір для полотен будь-яких форматів.
- Ходите пішки чи їздите громадським транспортом? Візьміть навісну палітру з триногою. Вона підходить і для маленьких, і для більших робіт.
- Хочете бути готовим до спонтанних замальовок? Мініетюдник — ваш вірний супутник.
- Пленери стали частиною душі? Починайте збирати на STRADA. Він того вартий.
Головні критерії — це мобільність, зручність і габарити. Але пам’ятайте: якщо горять очі й руки сверблять малювати, навіть коробка з-під піци може стати етюдником. Головне — бажання творити.
Автор тексту та фото – Алекс Мовчун
