Потужність Китаю, рекордні продажі в Нью Йорку, колекціонери-мільярдери з Ближнього Сходу чи бажання купувати африканський арт… Тренди міжнародного арт ринку завжди потрапляють в заголовки. Та чи знаєте ви які регіони насправді виділяються, які міста сяють по-особливому останніми роками? Artsper пропонує ваш огляд різних ринків, які праваблюють сучасних колекціонерів. А я ж пропоную вам переклад даного матеріалу українською мовою. Оригінальна стаття за посиланням.
Історичні лідери
США та Європа завжди домінували на міжнародному арт ринку. Нью Йорк, Лондон та Париж були в ТОП 5 впродовж десятиліть. Причина? Винятново велика пропозиція, якісна і кількісна, а також гегемоністські економічні та політичні позиції протягом століть. До початку 21 століття, Європа та Америка панувала на арт ринку.
Збільшення глобалізації, такої як ми знаємо її сьогодні, спричинило і декілька хвиль глобалізації мистецтва. Остання з них асоціюється з двома паралельними подіями в один і той самий рік: падіння Берлінської Стіни і Paris International Biennale, які були сприйняті як крок назустріч універсалізації Західного мистецтва. В наступні десятиліття, Китай та Росія набули популярності на міжнародній арені.
Китай, виняткове зростання
Філіп Додд, спеціаліст по Китаю, бачить повторюваний паттерн поведінки серед колекціонерів зі зростаючих регіонів. Вони починають купляючи історичні цінності в їхній рідній культурі (зазвичай з західних колецій) в дусі повторного привласнення. Далі, перш ніж фінально інвестувати в міжнародне мистецтво, вони звертаються до локального сучасного ринку.
Ідеальна ілюстрація цього феномену – Китай, який має досвід різкого зростання лише за декілька десятиріч. Зараз він займає друге місце на міжнародній арт арені, наступний після США. А в період між 2000 та 2011 роком Китай навіть перегнав США (стрімко збільшивши частку ринку з 1% до 30%), хоча далі ми бачимо, що західний ринок знову запанував. Але Китай все ще продовжує свій дивовижний стрибкоподібний розвиток рік за роком. Наприклад, в 2021, не зважаючи на глобальну пандемію, його продажі мистецтва зросли на 35%. Більше того, країна стабільно відкриває вражаючу кількість нової інфраструктури (музеї, аукціонні будинки, виставкові простори і т.д.) як в приватному, так і в публічному секторі [Art Basel and UBS 2022].
Сьогодні, дякуючи продажам робіт найкращих світових митців в Пекіні та Гонг Конгу та зростаючій популярності митців з материка, Китай безсумнівно є одним з найбільш потужних та важливих ринків в світі.
Азія поза Китаєм, зростаючі ринки
Поза Китаєм, інші азійські ринки стають важливими гравцями поступово. Наприклад, Гонг Конг – одне з найбільш динамічних міст в світовому арт ринку, а Японія і Південна Корея повторюють ту ж саму модель розвитку. В 2021 Корея увійшла в ТОП 10 арт ринків світу збільшивши свої продажі в 4 рази за 2 роки. Тайвань також вривається на цю арену, хоча його зростання не таке вражаюче [Artprice 2021].
Фактором успіху Кореї є енергія молодих локальних колекціонерів, а також представленість престижними інституціями та міжнародними дилерами: Frieze був представлений в Сеулі 2-5 вересня. Але справжній був корейського ринку базується на їх виключній пропозиції: корейські митці в тренді, який підтверджується зростаючою популярністю таких митців як Kim Whan-Ki, Lee Ufan, Kim Tschang-Yeul and Park Seo-Bo [Artprice 2021].
В Індії Бомбей має потенціал для аукціонів: Christie’s та Sotheby’s зайшли на ринок і їхні продажі на ринку Південної Азії показують дуже хороші результати [Artprice 2019]. Щодо виставок домінує Нью Делі: India Art Fair мала шалений успіх в 2022 році. Сьогоднішні колекціонери більше зацікавлені в мистецтві Індії, ніж в міжнародному [Artprice 2019], що повторює мотив розвитку нових ринків, що розвиваються.
Сінгапур, з однієї сторони, насолоджується відродженням своєї потужності. Однак, ситуація з пандемією в Гонг Конгу і політичні та економічні взаємовізносини з материковим Китаєм (які погіршилися за останні 2 роки), спричинили втечу багатьох людей до міста-країни. Це тренд, який не пропустили гравці ринку: Sotheby’s організували їхній перший головний розпродаж за 15 років в кінці серпня 2022.
Франція, нещодавнє відвоювання
Франція була на 4 місці в міжнародному рейтингу протягом декількох років. Вона втратила свою домінантну позицію англомовному світу в 1950-х, особливо Нью Йорку, який переманив багато митців під час Другої Світової Війни. В 2010, в щорічний звіт Artprice присвятив розділ неминучому занепаду Франції на міжнародному ринку, зробивши акцент на її стратегічних помилках, через які країну сприймати як “житницю, повну доступних робіт”. Капітал Франції асоціюється з консервативним ринком, опором до прогресу, відсутністю інклюзивності до світових митців та дилерів. Коротко кажучи, чудовий шлях до її музеїв, але не до комерційного успіху.
Десятиліття потому, в 2021 та 2022, колесо повернулося: Лондон відійшов з Європейського ринку і гравці переключилися на французький капітал. Париж набирає небаченої сили: відкриття Bourse de Commerce – Pinault, а також численні зв’язки з міжнародними галереями (серед них титан Hauser & Wirth) показують відновлення динаміки. Не кажучи вже про Art Basel Group fair, Paris+, які взяв на себе Grand Palais Éphémère в жовтні 2022 в FIAC.
Очікування Латинської Америки
Латинська Америка, найбільш стримана на міжнародній арені, зберігає хороші результати. З такими міжнародними арт ярмарками як SP-Arte в Сан-Пауло, Art Rio та історичною Sao Paulo Biennial, Бразилія має одну з найбільш динамічних пропозицій.
Мексика також відчуває піднесення зі своєю Zona Maco fair в Мехіко, а також з багатьма відомими галереями та колекціонерами в країні.
Цікавість до Уругваю також зростає, дякуючи допомозі таких важливих галерей як Xippas gallery в Монтевідео (також впливова в Парижі та Женеві). Не кажучи вже про зростаючу популярність сучасних імен – Pablo Atchugarry, наприклад, чиї роботи завжди присутні на виставках і хто нещодавно відкрив перший постійний музей сучасного мистецтва в країні.
Більше того, Armory Show в 2022 році (Нью Йорк) був присвячений їхній програмі для Латинської Америки та латиноамериканських митців. Ще один доказ, що творіння Латинської Америки приваблюють світ!
Африка: динамічні хаби
Складно говорити про єдиний Африканський арт ринок, адже континент складається зі стількох різних країн та культур. Через це Африку необхідно розглядати як окремі міста та незалежні регіональні ринки.
Тим не менш, декілька факторів демонструють потужний та зростаючий тренд для мистецтва Африки на міжнародній сцені. Наприклад, в 2016 році, Sotheby’s відкрив новий відділ повністю їй присвячений, а Financial Times анонсували Кенійський ринок особливо перспективним. Спеціалізований ярмарок 1-54, який щороку відбувається в Нью Йорку, Лондоні та Марракеші, урочисто відкрився в Парижі в 2021. Цей ярмарок (а також наступний в 2022 році) влучив у саме серденько колекціонерів, які показали зростання попиту на мистецтво Африки та її діаспор. Зрештою, це підтверджують і продажі ауцкіону: було побито численні рекорди для сучасних африканських митців за останні три роки (Julie Mehretu, El Anatsui, Ben Enwonwu, Samuel Fosso та багато інших), а відповідні розпродажі, організовані головними аукціонними будинками, були напрочуд ефективні.
При відсутності підтримки з боку держави та нормальної інфраструктури, драйвером ринку виступають приватні кошти, особливо з Заходу. Таким чином, міста Марракеш, Аккра, Дакар, Лагос, Кейптаун та Аддис Абеба в дослідженні Artnet були ідентифіковані як перспективні хаби на міжнародній арені.
Географія арт ринку: складна та мінлива еволюція
З року в рік, арт ринок еволюціонував відповідно до соціо-економічних трендів та потрясінь. В той час як Європа, Китай та США за декілька років підтримували свої домінантні позиції щодо решти світу, нові ринки набирають потужності. Експерти часто говорять про регіоналізацію арт ринку і якщо тренди в Азії, Латинській Америці та Африці набиратимуть обертів, то, можливо, ми рухаємося в бік мультицентризму в арт світі. Таким чином, продовження глобалізації ринку не спричинить його стандартизації (гомогенізації). Те, на що ми сподіваємося в майбутньому!
Переклад створено в рамках підтримки української арт-спільноти UARTIST83.
Переклад: Каріна Данильчук
