Першого вересневого тижня містом must-visit був Сеул. Не лише завдяки першому представленню Frieze в Азії, але й також завдяки виставці Kiaf, яка проходила одночасно в тому ж самому місці. Гості навіть могли купити подвійні квитки, адже багато галерей були представлені на обох виставках. Зрештою, навіщо вибирати?
Цьогоріч у вересні та жовтні більше виставок галерей ніж будь-коли, з безліччю великих івентів в міжнародному арт календарі, які відбуваються з Йоханнесбургу та Берліну до Нью Йорка. З таким широким вибором, як галереї обирають на чому їм сфокусувати свій час та енергію? Artsy пропонує вам ознайомитися з думками щодо цього в своїй оригінальній статті, ну а я пропоную вам переклад.
Галерея Esther Schipper відвідала обидві корейські виставки, які відбувалися одночасно в Сеулі. І будуть представлені також на Frieze London та Paris+. Стратегія для кожної виставки повинна бути дотичною до специфічної аудиторії галереї, говорить Sunil Kim, головний директор Esther Schipper.
“Оскільки арт виставки дозволяють бути представленими в конкретній локації, ми думаємо про них як про можливість продовжити свою присутність та діалог з кожним конкретним місцем та аудиторією”, говорить Kim. Для Kiaf це означає презентувати інсталяції Roman Ondak, яку вона описує як “ідеальне місце зустрічі між історією та спадщиною корейської культури”, в той час як Frieze Seoul – “можливіть продовжити оновлення нашої корейської аудиторії з найостаннішими роботами наших головних митців”.
“Це особливо захоплюючий виставковий сезон з інавгураціями Frieze Seoul та Paris+ par Art Basel” – погоджується Peggy Leboeuf, партнер на Perrotin у Нью Йорку. “Бути на стількох виставках цієї осені – виклик для нас в контексті впевненості, що наша представленість різноманітна та презентує нові роботи широкого спектру наших митців”. Галерея відвідує 6 виставок в наступні кілька місяців, включаючи Kiaf та Frieze Seoul – приблизно стільки ж, як і в минулі роки.
Вибір виставок все ще прораховується арт галереями: “Кожна ярмарка має свою ідентичність та дозволяє нам зустріти нових людей, репрезентувати наших митців різним аудиторіям”, каже Leboeuf. На Frieze Seoul, галерея Perrotin показувала роботи сучасного концептуального митця Tavares Strachan, наприклад, в той час як на Independent 20th Century галерея прононувала індивідуальний стенд з роботами художника Gérard Schneider.
Можливо, найбільш обговорюваним івентом, який відбудеться 20-23 жовтня це Paris+ par Art Basel в тому ж самому місці FIAC в Grand Palais Éphémère. Заснована міжнародним гігантом, який замінює попередника, ця нова виставка має сві особливий виклик: “збалансувати міжнародні та локальні ідентичності”, каже Leboeuf. “Париж – моє рідне місто і я з нетерпінням чекаю на експертизу MCH (групи, яка володіє Art Basel), поєднану з фантастичними культурними пропозиціями Парижу.”
Ми зібрали деякі дані щодо відвідування цьогорічних осінніх виставок та виявили, що багато галерей використовують більшість зростаючих можливостей: всі 64 галереї відвідають 3 або більше виставок наступні 2 місяці. 2 галереї (David Zwirner та Perrotin) відвідають навіть 6 виставок, а Kukje Gallery, Hauser & Wirth та Almine Rech – 5.
До цієї когорти “мега-відвідувачів”, що відвідують більше 3 виставок, є певні особливості: 75% відвідає Frieze Seoul, 67% – Frieze London, 64% – Paris+. Лише половина цих галерей буде представлена на The Armory Show, навіть зважаючи на те, що Нью Йоркська виставка маж набагато більше експонентів, ніж інші. Варто зазначити, що 6 з цих галерей включені в Independent’s new 20th century – сфокусовану виставку, де представлено лише 28 галерей.
З такою кількістю виставок, нових та старих, галереї мусять вибирати: намагатися бути присутнім максимально, чи робити вибір між свіжими та визнаними подіями. “Ми вирішили відвідати принаймні стільки ж, скільки і минулого року, якщо не більше”, розповідає Paul Jenkins, міжнародний директор бразильської галереї Almeida e Dale. Для Jenkins пандемія була інструментом доведення необхідності персональних взаємодій: “Мушу сказати, що кілька років тому, я вже відчував, що ця модель трохи виснажується. Але можливо завдяки пандемії стан речей змінився”.
На The Armory Show, галерея Almeida e Dale презентувала роботи Hélio Melo, чиї картини та рисунки відображали цого життя як збирача латексу в Амазонії. Стенд галереї була ключовим моментом, щоб показати колекціонерам та кураторам ці особисті твори: “Важко розповісти цю історію дистанційно”, говорить Jenkins. З зупинками в Лондоні для Frieze Masters та Нью Йорку, де галерея була представлена на Independent 20th Century, Almeida e Dale випробовує різні локації до того як відвідати Азію.
“Ми не можемо слабо себе представляти”, каже Jenkins, додаючи що галерея розглядає виставки в Сінгапурі (де відбудеться довгоочікуваний ярмарок Art SG), Тайбеї, Гонг Конгу та Сеулі наступного року. Галерея сфокусована на Бразильських митцях і Jenkins сподівається, що в Лондоні знайде можливості сформувати відносини з дилерами де-інде: “Ми б хотіли проводити виставки з деякими митцями в партнерстві з галереями в Європі”, вона каже. “Кожний раз це багато контактів, які інакшим чином ніяк не отримати”.
Galerie Krinzinger, що знаходиться у Відні, бере участь в 4-х виставках і така кількість стабільна вже протягом кількох років, розповідає співзасновник галереї Thomas Krinzinger. “Навіть трішки менше”, каже він. Галерея вирішила не брати участь в жодних азійських виставках цієї осені, щоб оминути “надвисокі ціни на доставку”, які неминучі, якщо відвідуєш такі далекі виставки. “Мусимо вибирати”, каже він.
Дилер прояснив, що війна в Україні створила велику невизначеність для європейських галерей. “Фактично це зовсім інша ситуація, ніж в США.” Він очікує, що вона також повпливає на колекціонерів: “Ми надіялися, що після Covid святкуватимемо і все буде чудово”, каже він. “Але для Європи… Що ж, насправді повсюди, це стало великою проблемою.” Galerie Krinzinger представлятиме Monica Bonvicini на Frieze London (і додатково її сольну виставку в Berlin’s Neue Nationalgalerie), в Парижі та Нью Йорку з різними митцями від Hans Op de Beeck та Thomas Zipp до Waqas Khan та Marina Abramović.
Krinzinger також буде присутньою на viennacontemporary, виставку, на якій більшість експонентів представлені лише на парі івентів цієї осені. Ті, що відвідують більше ніж 2 – це галереї зі своїм локальним простором, що робить їх участь менш витратною (Krinzinger серед них, разом з König Galerie та Galerie Eva Presenhuber).
Дійсно, відповідно до нашого аналізу, більшість виставок з більше ніж 100 експонентами представлені галереями, які виставляються лише 1-2 рази цієї очені. Всі учасники Positions Berlin, наприклад, такі як Chart в Копенгагені та FNB Art в Йоханнесбурзі, відвідають 2 або менше виставки у вересні-жовтні. Ці маленькі івенти, однак, закінчилися з більшим асортиментом галерей та меншою представленістю “мега-відвудувачів”, які є повсюди. З більш унікальними експонентами, ці виставки мають більше потенціалу запропонувати більш приємний та унікальних досвід для галерей та колекціонерів.
Переклад: Каріна Данильчук
